Кожна з вишиванок на цих світлинах має власну історію. Комусь дісталася у спадок від бабусі чи навіть прабабусі, комусь вишила мама, якої вже нема тут, на землі, хтось придбав у крамниці до якоїсь особливої дати, а хтось, вишиваючи, дбав про ментальне здоров’я, коли почалася велика війна…

Власне, у цьому й найбільший сенс вишиванок, які одягаємо в будні чи на свята, коли  потребуємо підтримки дорогих людей, які до них доклалися, чи особливої енергії в той чи інший день.

Ми, в Тернопільській районній військовій адміністрації, шануємо вишиванки не лише в травні. Бо, як і для всіх українців, це – наш код, наша ідентичність.

Низький уклін захисникам і захисницям, завдяки яким змогли зробити ці світлини.

Слава Героям, які загинули за Україну.

Слава Україні!