Шановні краяни!
Сьогодні – День Державного Прапора України і переддень 33-ї річниці Незалежності України.
Повномасштабне вторгнення сусідньої держави-агресора, назавжди змінивши Україну та її громадян, додало особливої ваги обом датам, нерозривно пов’язавши їх. Синьо-жовті стяги українці рятують від наруги нападників на окупованих територіях і невимовно радіють їм у звільнених від ворога селах і містах, з ними наші захисники перемагають у важких боях, ними ж накривають тіла полеглих… Дві барви – синя й жовта – набули особливого значення і для українців, і для симпатиків нашої країни за кордоном.
Третій рік поспіль у ці урочисті серпневі дні відчуваємо присмак гіркоти непоправних втрат, яких зазнали, відстоюючи свою Незалежність. Обпікають серця передчасно обірвані життя військових і цивільних, біль, що оселився у їхніх родинах.
Водночас важкі випробування загартували дух і свідомість українців, наш патріотизм і любов до Батьківщини. За роки війни ми навчилися ефективно співдіяти та знаходити найоптимальніші рішення в складних ситуаціях заради досягнення спільної мети.
Нескореність і незламність України, її Збройних Сил викликають захоплення в усьому світі, додають наснаги наближати Перемогу. Віримо, що спільними зусиллями здобудемо найкраще майбуття для нашої Батьківщини!
З Днем Незалежності! Слава Україні та її Героям!
З повагою
начальник районної військової адміністрації Ярослав МАТВІЙЧУК