Під звуки молитви та краплі дощу, що тихо спадали на землю, у Тернополі відбувся Ритуал вшанування невпізнаних Захисників України — чин прощання із сімома українськими воїнами, які загинули внаслідок збройної агресії проти нашої держави.
Цього дня небо ніби розділяло спільний біль разом з людьми. Символічний дощ супроводжував церемонію, додаючи ще більшої тиші та скорботи моменту прощання.
Вшанувати полеглих Героїв зібралися представники обласної та місцевої влади, військовослужбовці, духовенство, небайдужі жителі громади.
Семеро воїнів. Семеро людських доль. Вони віддали життя за Україну, за нашу свободу та право жити на рідній землі. На жаль, встановити їхні особи поки не вдалося. Та навіть без імен вони назавжди залишаються Героями України.
Начальник Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух наголосив, що сьогодні обов’язок кожного — гідно вшанувати полеглих захисників, навіть якщо їхніх імен ще не встановлено.
«Ми щодня проводжаємо наших Героїв в останню дорогу, знаємо їхні імена, їхні історії. Сьогодні ж про цих сімох воїнів нам відомо дуже мало. Але ми продовжуємо роботу, щоб встановити особу кожного з них. Наш обов’язок — віддати належну шану кожному захиснику України», — зазначив він.
Відповідно до законодавства України, поховання невпізнаних тіл захисників, які загинули внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється на Національному військовому меморіальному кладовищі. Навіть після поховання триває робота з можливої ідентифікації — результати експертиз зберігаються у відповідних реєстрах, аби у разі встановлення особи Героя його ім’я було повернуте рідним та історії України.
Сьогодні ми не знаємо їхніх імен. Але знаємо головне — вони боролися за Україну. І пам’ять про них житиме вічно.
Вічна пам’ять і слава невпізнаним Захисникам України.