Надання статусу особи, депортованої за національною ознакою

Набрала чинності постанова Кабміну від 05.02.2026 №157, яка змінила порядок надання статусу особи, депортованої за національною ознакою. Головне нововведення в тому, що розширено коло людей, які можуть отримати цей статус.

Зазначають, що відтепер такий статус можуть оформити не лише представники кримськотатарського народу та інші особи, депортовані за рішеннями органів колишнього СРСР, а й громадяни України, які у 1944−1951 роках були примусово переселені з території Польщі як особи українського етнічного походження.

Йдеться про українців, яких у післявоєнний період примусово виселили з територій, де проживало українське населення (які на той час входили до складу Польської Республіки). Такі переселення призводили до обмеження прав та втрати майна.

Куди звертатися для отримання статусу

Подати заяву можна:

- в управління соціального захисту населення Тернопільської РДА, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 10;

- у відділення соціального захисту населення Тернопільської РДА: 

• Бережанське відділення — м. Бережани, вул. Шевченка , 13,а;
• Збаразьке відділення — м. Збараж, вул. Незалежності, 25;
• Зборівське відділення — м. Зборів, вул. Богдана Хмельницького, 54;
• Козівське відділення — селище Козова, вул. Богдана Хмельницького, 16;
• Підволочиське відділення — селище Підволочиськ, вул. Лисенка, 2;
• Підгаєцьке відділення – с. Старе Місто, вул. Бережанська,36,а;
• Теребовлянське відділення – м. Теребовля, вул. Князя Василька,79.

Необхідні документи

Для отримання статусу потрібно подати:

• заяву;
• копії сторінок паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, які містять прізвище, ім’я, по батькові, відомості про місце проживання;
• копії паспорта громадянина України та довідки про реєстрацію місця проживання (для осіб, які мають паспорт у формі картки);
• дві фотокартки розміром 3×4 сантиметри;
• копії інших документів, що підтверджують належність до числа осіб, депортованих за національною ознакою (із пред’явленням оригіналу).  Такими документами можуть бути:
• архівна довідка щодо примусового виселення особи до спецпоселення на підставі рішень, прийнятих органами державної влади колишнього СРСР або союзних республік;
• довідка про реабілітацію жертви політичних репресій;
• довідка про строки перебування під наглядом з обмеженням прав і свобод на території спецпоселень;
• довідка про те, що особу взято на облік як раніше депортовану з Криму особу або як нащадка такої особи;
• архівна довідка, що підтверджує факт депортації особи, яка у 1944−1951 роках була примусово переселена як особа українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки;
• копія переселенського квитка особи, яка у 1944−1951 роках була примусово переселена як особа українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки;
• копії архівних документів, в яких містяться відомості про особу, яка у 1944−1951 роках була примусово переселена як особа українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, та/або про членів її родини, зокрема копії списків переселенців, копії документів районних та обласних виконавчих комітетів Рад народних депутатів та/або документів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917−1991 років із зазначених питань;
• документи або копії документів, які підтверджують, що особа володіла нерухомим майном на територіях, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки і з яких були примусово переселені особи українського етнічного походження (у документально підтверджений період здійснення депортації на зазначених територіях), зокрема книг та витягів з них;
• копія свідоцтва про народження особи, документи щодо запису в актовій книзі та/або інші документи, які підтверджують, що у 1944−1951 роках особа народилася та/або проживала на територіях, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки і з яких були примусово переселені особи українського етнічного походження.

Якщо звертаються нащадки депортованих осіб, потрібно додатково подати документи, які підтверджують родинні зв’язки:

• документи, що підтверджують факт установлення родинних відносин з особою, депортованою за національною ознакою;
•  документи, що підтверджують факт народження у сім’ях депортованих осіб до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності Законом України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

Важливо! Послуга є безоплатною, а заяву розглядають до трьох місяців.

Довідково

Депортованою особою визнається особа, яка набула громадянства України і належить до:

1. Осіб кримськотатарського народу, представників інших національностей (громадян колишнього СРСР), які були насильницьки переселені за національною ознакою на спецпоселення згідно з рішенням органів державної влади колишнього СРСР або союзних республік з місць постійного проживання, що є територією сучасної України.

2. Осіб (громадян колишнього СРСР), які були примусово направлені на спецпоселення до членів своїх сімей після закінчення військової служби, повернення з евакуації, відбуття примусових робіт, покарання тощо.

3. Осіб (громадян колишнього СРСР), які на момент депортацій перебували за межами місць постійного проживання (на військовій службі, в евакуації, на примусових роботах, у місцях позбавлення волі тощо), але на яких згодом були поширені обмеження прав і свобод за національною ознакою, у тому числі заборона на повернення і проживання в місцях постійного проживання.

4. Осіб, які народилися в сім’ях депортованих осіб до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності цим Законом.

5. Осіб, які у 1944−1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження (що супроводжувалося вилученням майна, встановленням режиму спецпоселень і обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав) з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, на підставі рішень, прийнятих органами влади колишнього СРСР, союзних республік, Польської Республіки, у тому числі на підставі міжнародних договорів СРСР/УРСР з Польською Республікою у період 1944−1951 років (далі — особи, які у 1944−1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки). Це стосується безпосередньо осіб, а також тих, хто народився в сім’ях депортованих до моменту їх примусового переселення з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки. Тому, якщо дитина народилася вже після того, як родину депортували в Україну, вона не має права на цей статус.