Дорогі краяни!
Учетверте святкуємо День Державного Прапора й День Незалежності України, воюючи за їхнє збереження з жорстоким і безпринципним ворогом, для якого нема нічого святого, навіть у власній країні.
Зустрічаємо 34-ту річницю нашої Держави згорьованими через непоправні втрати в багатьох родинах, але незламними й нескореними.
Нашою країною захоплюється тепер увесь світ. Зокрема, тим, як мужньо Україна долає свій Шлях до Незалежності, на яку ніхто більше не посміє зазіхати.
Кожен з нас - важливий, кожен на своєму місці може докластися до того, аби не тільки захистити свою Батьківщину, а й розбудувати її такою, щоб пишалися діти й онуки, всі наступні покоління українців. Головне – залишатися згуртованими, не піддаватися на чисельні провокації та маніпуляції, плекати в собі найвищі чесноти.
Любімо Україну, бо тут – наше коріння, наші серця й душі!
Заради полеглих Героїв, не змарнуймо жодного шансу розпочати новий відлік перемог і звершень.
Слава Україні! Героям Слава!
Начальник Тернопільської районної військової адміністрації Ярослав МАТВІЙЧУК